Вона й сьогодні є найменш вивченим материком, який немов магнітом притягує до себе давні міфи та сучасні наукові гіпотези.
Існує легенда, що білий континент є прадавньою Атлантидою, а під кригою й дотепер знаходиться теплий справжній рай. Багато хто вірить у те, що через Антарктиду можна дістатися до внутрішнього підземного світу Землі. Донині вважається, що там існує підземний Новий Берлін із 2 млн жителів, який заснували німці за часів Другої Світової війни. У чому ж насправді полягає таємниця пустелі? БІЛИЙ КОНТИНЕНТ
На відміну від крижаного масиву на Північному полюсі, Антарктида є справжнісіньким континентом із земною твердю. П’ятий за величиною континент має площу більше, ніж 14 млн км2, що є десятою частиною поверхні Землі. У кризі Антарктики знаходиться 70% всієї прісної води на планеті-.-Рельєф крижаної поверхні континенту має форму маківки, що піднімається у напрямку до середини материка. Завдяки цьому, а також справжнім підльодним теплим озерам, крижаний масив завжди перебуває у русі, і сходить із континенту в Південний океан, утворюючи величезні айсберги. Швидкість зсуву становить близько 30-40 м за рік. Відламуючись від основної маси льоду, айсберги залишають після себе прямовисний неприступний бар’єр від 30 до 70 м заввишки. Він понад 100 років був основною перешкодою для дослідження цієї місцевості зі часів першого офіційного відкриття Антарктиди російською експедицією Белінсгаузена і Лазарєва у січні 1820 року. Найбільшим за розмірами плавучим льодовим нагромадженням, яке існує й сьогодні, є айсберг В-15, що відколовся у 2000 році від шельфового льодовика Росса. Він займає площу 11 тис. км2, на якій може розміститися чотири Герцогства Люксембург. Айсберг піднімається над рівнем океану на 30 м та занурений у воду на глибину 200 м.
Товщина льодового покриття в Антарктиді сягає від 1500 м по краях, та до 4000 м у центрі материка. Під таким тиском земна поверхня дещо просіла, і її третина лежить нижче рівня океану. Крім того, сама земна твердь Антарктиди нерівномірна й має різне геологічне походження.
КРАЇНА ПІНГВІНІВ
Земля тут має більш-менш рівну площину і колись була частиною давнього материка Гондвана. У західній частині під кригою знаходяться геологічно молоді скупчення островів вулканічного походження, які грядою підходять до Південно-Американських Анд. Температури повітря на узбережжі материка та у його внутрішній частині суттєво відрізняються. Якщо взимку та влітку середня температура у глибині континенту сягає -60-70°С та -30-50°С відповідно, то на узбережжі вона становить взимку -10-30°С та влітку - 0-(+5)°С. За таких умов, життя зосереджено лише на узбережжі материка: тут густо селяться пінгвіни, поморники, буревісники, антарктичні тюлені та морські леопарди й слони. Відносно тепла вода тут багата на зоопланктон та криль, а це - основа харчового раціону риб та прибережних ссавців. Протягом сезону відгодівлі у водах Антарктики дорослий блакитний кит з’їдає близько 4 млн креветок, тобто 3600 кг у день. І так - протягом 6 місяців. Тільки тут водиться льодяна риба, що є єдиною білокровною хребетною твариною. Вони живуть вже протягом 5 млн років, успішно маскуючись серед білих криг. КОСМІЧНІ ГОСТІ
Як не дивно, але Антарктида - найкраще місце у світі для шукачів метеоритів. Таке враження, ніби їх щось притягує до цієї місцевості. Існує наукова думка, що особливе магнітне поле на полюсах викривляє простір, і не тільки захоплює полем метеорити, але є своєрідним порталом для швидкого переміщення у космосі. Темні метеорити чудово видно на тлі білого льоду й снігу, до того ж, вони згодом не вкриваються рослинністю. У деяких місцях метеорити накопичуються у великій кількості завдяки літнім водяним потокам. Цікаво, що тут також спостерігається підвищена активність НЛО - вони невідомо звідки з’являються та невідомо куди зникають.
«БАЗА № 211»
На початку ХХ ст. на білих берегах Антарктики активно діяли англійські та норвезькі дослідники. Проте, ніхто так фундаментально й масштабно не займався її вивченням, як німці. У 1938 році керівники 3-го Рейху направили до Антарктиди дослідницький корабель «Швабія», з борту якого гідроплан здійснив перший політ у глибину материка. Було сфотографовано чверть континенту, а також розкидано металеві вимпели зі свастикою. Частину Антарктиди, яка зараз відома як земля Королеви Мод, було проголошено Новою Швабією і ця територія позиціонувалась як колонія Німеччини. Фактично у ті часи Німеччина повністю володіла усією Антарктидою, адже підводні патрульні човни без попередження топили будь-які інші кораблі, які хоч трохи наближалися до континенту.
Аж до кінця війни, коли вся увага та ресурси мали концентруватися на воєнних діях, із Німеччини до Антарктиди з регулярністю раз на три місяці курсували дослідницькі та вантажо-транспортні кораблі з потужною охороною. А згодом, для зв’язку з Антарктидою почали використовувати підводні субмарини, 35 із яких були облаштовані під суто транспортні функції.
Після закінчення Другої Світової війни знайдені в архівах документи чітко свідчили, що німці знайшли в Антарктиді печери з теплим повітрям, пов’язані між собою багатьма переходами. А адмірал Деніц ще на початку війни дуже визначено сказав, що його підводники знайшли в Антарктиді справжній земний рай. Згодом, у 1943 році з його уст злетіла ще одна цікава фраза, мовляв, німецький підводний флот може пишатися тим, що на другому кінці світу для фюрера створено неприступну фортецю. У німецьких документах вона фігурувала під кодовою назвою «База 211». У істориків не викликає сумніву той факт, що наприкінці війни до Антарктиди було перевезено майже половину літальні апарати безшумно вилітали з води та, пересуваючись на великій швидкості, вели шквальний вогонь. Усі контратаки американців були нейтралізовані, й військову кампанію довелося швидко згорнути.
Майже всі відомості й дотепер засекречені, й навколо них багато інформаційного туману. Одні історики вважають, що база припинила існування у 1961 році у зв’язку з виснаженням ресурсів та тяжкими психологічними і фізичними наслідками життя персоналу в зміненому магнітному полі. Інші припускають, що в Антарктиді сьогодні існує Новий Берлін із населенням близько 2 млн жителів. Основним джерелом енергії у поселенні має бути ядерна, адже в Антарктиді покладів уранової руди вдесятеро більше, ніж будь-де на Землі. СЬОГОДЕННЯ
Зараз в Антарктиді розташовано близько 45 наукових станцій, на яких узимку працюють приблизно 1000, а влітку - 4000 людей. Проте, у 1978 році на аргентинській станції «Есперанса» народилася перша людина Антарктиди - Еміліо Маркос Пальма. Крім того, білому континенту присвоєно інтернетний домен вищого рівня aq та присвоєно міжнародний телефонний додаток +672. Відповідно до Міжнародної конвенції про Антарктику, яка вступила в силу 23 червня 1961 року, Антарктида не належить жодній державі. Розміщення військових об’єктів, а також захід бойових кораблів південніше 60-го градуса південної широти - заборонені. Дозволена лише наукова діяльність. У 1980-ті роки Антарктиду оголосили ще й без’ядерною зоною, що виключило появу в її водах атомних кораблів, а на науково-дослідницьких підприємств із обслуговуючим та науковим персоналом, які займалися останніми розробками в галузі озброєння. Туди також переправили одну з лабораторій, яка в останні роки війни розробляла та випробовувала літаючі диски на зразок відомих НЛО, ідея яких була почерпнута з тібетських експедицій Німеччини.
ПІД ГРИФОМ «СЕКРЕТНО»
У січні 1947 року для знищення німецької присутності в Антарктиці американським Військово-морським флотом була здійснена операція «Високий Стрибок». Командував нею адмірал Річард Берд, який мав у своєму розпорядженні авіаносець із 25 літаками палубної авіації та ще 13 кораблів із загальною кількістю близько 4000 тис. вояків. Через місяць перебування біля берегів Антарктиди та виконання розвідувальних робіт, ескадра натрапила на раптовий напад, під час якого втратила багато техніки і людей. Якісь дивовижні дискові материку - атомних енергоблоків. Учасниками договору сьогодні є 28 держав із правом голосу, і десятки країн-спостерігачів.
Із 1996 року в Антарктиді діє також українська наукова станція «Академік Вернадський». Вона розташована на мисі Марина острова Галіндез біля західного узбережжя материка. Працює цілий рік, здійснюючи метеорологічні та географічні вимірювання. Вона була заснована у 1953 році як британська станція «Фарадей», а в лютому 1996 року Україна придбала її за символічну ціну в один фунт стерлінгів.
ПОДОРОЖ ДО АНТАРКТИДИ
Тури до Антарктиди цікаві та пізнавальні. Проте, окремої подорожі тільки на білий континент сьогодні не існує, тому обираючи свій маршрут, потрібно починати з вибору країн, які вам цікаво відвідати. За тривалістю, круїзи можуть бути короткими - від 9 до 15 днів або досить тривалими -до 40 днів. Тур, як правило, починається з Аргентини, потім туристи проводять декілька днів у Антарктиці, а завершуватися подорож може в Австралії чи Новій Зеландії. Судна, на яких відбувається круїз, також відрізняються за рівнем комфортності або технічних можливостей: криголами, дослідницькі або експедиційні судна, або навіть круїзні лайнери. Крім того, деякі тури включають можливість занурення у води Південного океану або прилеглі до континенту шельфові моря. Можливі також походи на лижах або снігоступах у глибину материка та відвідання наукових антарктичних станцій.
Для здійснення поїздки вам не потрібні спеціальні знання або навички. Однак, слід підготувати певне екіпірування. Віза сюди не потрібна, проте вам знадобляться візи країн відправлення й прибуття. Як правило, це Аргентина, Бразилія, Чилі або Нова Зеландія. Крім стандартного набору документів, для одержання візи вам потрібно мати заповнену медичну форму, а також огляд лікаря судна. Звичайно, турист повинен мати закордонний паспорт, термін дії якого минає не раніше, ніж через півроку після сходження зі судна, оскільки за потреби укриття від полярних штормів, корабель може зайти перечекати в порт будь-якої країни.
У середньому, тури до Антарктиди коштують від 5000 до 7000 євро. Із собою можна не брати великої суми коштів, адже подорож відбувається на ізольованій від великих витрат території. Також можна користуватися кредитними картками Master Card або American Express, але для чайових, звичайно, потрібно мати наявну валюту.
