Говорять, що він не любить журналістів, що він замкнений і непривітний. Говорять, що він здатний на непередбачувані вчинки: як от пробити вухо у 56 та зруйнувати шлюб, що тривав 18 років. Однак, жодні факти з біографії Гаррісона Форда не затьмарять глядацької любові та заслуженого статусу живої легенди кіно.
ДОСЬЄ
• Гаррісон Форд народився 13 липня 1942 року.
• Форд - другий після Тома Хенкса актор, фільми за участю якого зібрали в прокаті найбільшу касу в історії кіно.
• У 1993 році один із ентомологів назвав на честь актора вид павуків: «харісонфорді».
• Журнал People Magazine
у 1998 році назвав його «Найсексуальнішим чоловіком». Форду було тоді 56 років.
Кажуть, що ви ненавидите давати інтерв'ю...
Г. Ф.: Не знаю, звідки це пішло. Я ніколи не проти поговорити про новий фільм, у створенні якого брав участь. Я люблю поговорити на цікаві теми. Дурних питань не люблю, це правда.
Ваш останній фільм називається «Ковбої проти прибульців». Досить нестандартне зіткнення. Вам одразу сподобалася ідея знятися в картині?
Г. Ф.: Я попросив свого агента знайти для мене фільм, на який би люди пішли в кінотеатр. Він приніс мені сценарій, я чесно прочитав 30 сторінок і сказав: «Я нічого не зрозумів, навряд чи там є щось для мене». А мій агент говорить: «Ти ж хотів знятися у фільмі, на який підуть люди!». Отже, я пішов на принцип і дочитав той сценарій. Та й Джон Фавро (режисер) так говорив, що зміг мене переконати. А потім я зустрівся із Деніелом Крейгом, а він - класний хлопець.
Я й погодився.
У «Ковбоях проти прибульців» ви граєте роль другого плану, раніше ви майже завжди були головним, як це сталося?
Г. Ф.: Для мене вже не принципово зніматися у головних ролях. Я просто хочу працювати над хорошими проектами, і якщо мій персонаж буде здаватися мені цікавим, я буду погоджуватися. До того ж, я прекрасно пам'ятаю, скільки мені років і розумію, що молоді давно вже наступають мені на п'яти.
Наскільки для вас важливо відчувати себе молодим?
Г. Ф.: Зовсім неважливо. Я міг би брехати, що мені 50 із гаком, але відкрийте газету чи інтернет - і там усе про мене написано, так що сенсу немає. Я розумію, що не буду грати більше героя-коханця, бо героїню-коханку для мене тепер потрібно шукати теж пенсійного віку. Але ви знову гратимете Індіану Джонса, якому в першому фільмі було 38 років.
Г. Ф.: Я завжди знав, - якщо сценарій буде хорошим, я погоджуся знову. Я вважаю, що в моїй професії немає поняття «пенсії». Я працюю, я в сідлі, і я працюватиму доти, доки зможу фізично. Я взагалі планую працювати, поки не помру, а жити мені треба довго, бо молодшому синові лише 10 років, і я хочу бачити, як він росте.
А хто вам самому більше до вподоби: Хан Соло чи Індіана Джонс?
Г. Ф.: Індіана. Хан Соло не дуже цікавий, його роль в історії «Війн» незначна. Я дуже вдячний Хан Соло за те, що він дав такий потужний старт моїй кар'єрі, до того ж, зйомки були дуже цікавими, але зіграти його знову я не хотів би. Я взагалі вважав, що він має померти в кінці саги. І ще, порівняно з Індіаною, у Хан Соло такий жахливий костюм!
Буває так, що ви дивитеся на власні фото і здаєтеся собі смішним?
Г. Ф.: Так, коли я дивлюся на фотографії, де мені років 20. Я тоді був патлатий і бородатий. Жах.
Це правда, що ви носите одяг, пошитий вам для зйомок у фільмах?
Г. Ф.: А чого добру пропадати? Костюми зшиті якісно.
Я вважаю, що так вони виконують свою роль сповна. До того ж, я ненавиджу шопінг, а для фільму весь одяг підганяється особисто під мене. Одяг важливий, але не найважливіший у житті, він не має затьмарювати особистість. Хто з ваших персонажів найближчий вам за стилем?
Г. Ф.: Майже ніхто. Я такий, знаєте, хлопець у джинсах і футболці.
Останні роки ви грали героїв, які були зайняті в основному сидячою роботою: ви були ведучим новин, лікарем, офісним працівником. В «Ковбоях і прибульцях» ви були у прямому значенні слова знову на коні. Як вам такі різкі зміни?
Г. Ф.: Це було прекрасно. Я так скучив за рухом і свіжим повітрям, ніби я офісний працівник. Місце зйомок було надзвичайно гарним: ми знімали у Санта-Фе, так, що це ніби робота, але як відпустка. Я страшенно задоволений. Це правда, що ви купили коня, на якому їздили на зйомках?
Г. Ф.: Правда. Я купив ще й коня Деніела Крейга. Обожнюю мого зйомочного коня, я вибрав його з трьох чи чотирьох інших. Він типу пройшов кастинг. Я щасливий, що він у мене є. Сподіваюся, мій кінь також щасливий, що в нього є я. Крім коней, ви також захоплюєтеся польотами і маєте кілька гелікоптерів. Наскільки складним є пілотування?
Г. Ф.: Уміти літати - не головне. Головне - вміти приземлятися. Мені просто хотілося якось розвиватися, робити щось окрім акторської роботи, і я обрав літаки. Політ дає надзвичайне відчуття свободи. Свободи і відповідальності за тих, хто на борту. Я так і кажу своїм друзям: «Якщо я загину, то і ви теж». До того ж, я досить вигідний актор: мені не потрібні літаки, я сам себе привожу на зйомки.
Ви потрапляли в авіакатастрофи?
Г. Ф.: Двічі. Років 10 тому ми разом з інструктором просто дивом залишилися неушкодженими після падіння гелікоптера. Від нього нічого не лишилося, але це не найгірше. Найгірше те, що саме я був тоді за штурвалом.
Але ви врятували життя двох людей, забрали з гірської вершини напівпритомну альпіністку, а пізніше - хлопця-скаута, що заблукав.
Г. Ф.: Найбільше я не люблю, коли з цього роблять подію, мовляв, дивіться: ось герой Гаррісон Форд! Врятував і врятував, це ж звичайна річ. У той день потрібен був вертоліт, бо зникла дівчина, шериф подзвонив мені і запитав, чи я можу. Я міг, от і все.
Дівчина вам якось віддячила?
Г. Ф.: Ну, її знудило в мій капелюх. Але то пусте.
Ви маєте неймовірну здатність «тримати обличчя», розповідаючи найсмішніші речі. Як часто ви смієтеся і що може розсмішити вас?
Г. Ф.: Всі чомусь вважають, що треба дуже постаратися, аби мене розсмішити. Ні, я сміюся легко і часто, якщо це дійсно смішно. Я дружу зі Стівом Мартіном і от ми із ним дуже любимо сидіти, говорити про різне і сміятися, бо він
- чудова людина і не менш чудовий комік.
Ваша перша професія - тесляр. Де вчилися на нього?
Г. Ф.: Ніде. Я взяв книжку в бібліотеці і став читати. Потім купив костюм та інструменти. Я тоді не знав, чим рубанок відрізняється від фуганка. Але моя перша робота теслярем принесла мені 100 000 доларів, а перша роль у кіно - 150.
Як ви отримали роль у «Зоряних війнах»?
Г. Ф.: До того, як працювати теслею, я мав кілька дрібних ролей у не дуже успішних фільмах. Згодом не стало й таких. Я вирішив, що теслярство мені більше до душі, до того ж приносить гроші, й став заробляти виготовленням меблів, працював на кіностудії. Одного дня я щось майстрував у офісі Копполи, де Джордж Лукас проводив прослуховування для «Зоряних війн». Мене попросили допомогти: читати частину діалогу на кастингу із претендентами на роль Хана Соло. Там було 300 претендентів, і я прочитав той діалог 300 разів. А потім вони говорять: а чи не хочеш ти зіграти цю роль сам? Тобто вам пощастило?
Г. Ф.: Точно. Я чортів везунчик. Вважаю, що завжди ним був. Мені подобалася робота теслею і моє сімейне життя. Мене все влаштовувало тоді і влаштовує зараз.
Із ремісника - в легендарні актори, ви - чудовий приклад для своїх дітей! Як ви їх виховуєте?
Г. Ф.: Моєму старшому синові вже за 40, але я весь час намагаюся повчати своїх дітей. Ні, я прекрасно пам'ятаю, що вони принаймні отримали освіту, на відміну від татка, якого відрахували з коледжу. З іншого боку, в мене й без коледжу в житті все прекрасно.
Багато хто з акторів згодом випробовує свої сили в якості режисера. Вам ніколи цього не хотілося?
Г. Ф.: Оце - ні. У мене нема на це ні амбіцій, ні бажання. Ви тільки подумайте: я собі відзнявся у фільмі й думати забув, а режисеру з ним возитися від кількох місяців, до кількох років. Тим більше, я відповідальний лише за свою роль, а режисер - за всю цю армію людей, які задіяні в проекті.
Ви користуєтеся своїм ім'ям із корисливою метою?
Г. Ф.: Зрідка, але так, користуюся. Знаєте, інколи потрібно, якщо це спрацьовує.
А в яких ситуаціях ви ніколи не користуєтеся власним ім'ям?
Г. Ф.: У небі. Знаєте, як мене там звати? «Листопад-3-6-Чарлі».
Інші пілоти знають, хто такий «Листопад-3-6-Чарлі»?
